С-60

С-60 — радянський зенітно-артилерійський комплекс, що використовує зенітні гармати АЗП-57 калібру 57 мм (розроблені в середині 1940-х років), широко поширений у світі.

Розробка

Проектування 57-мм автоматичної зенітної гармати було розпочато 1944 року в НДІ-58 в ЦАКБ Василя Грабина^[ru] під керівництвом Льва Локтєва^[ru] на основі теоретичних розробок Михайла Логінова^[ru]. Нова модель була призначена замінити існуючі 37-мм зенітні гармати зразка 1939 (61-К). Дослідний зразок гармати АЗП-57 УСВ випробували наприкінці 1946 року на Донгузькому полігоні (Оренбурзька область), виявлені недоліки були усунуті. Гармата прийнята на озброєння Радянської Армії в січні 1950 року під назвою «57-мм зенітна автоматична гармата АЗП-57» (рос. автоматическая зенитная пушка). У тому ж році почалося її серійне виробництво на заводі № 4 ім. Ворошилова^[ru] в Красноярську.

АЗП-57 комплексу С-60 стала першою радянською польовою зенітною гарматою, наведення якої здійснювалося дистанційно. Вона встановлена на чотириколісному шасі, що дозволяє буксирування за допомогою військової вантажівки (6×6) або гусеничного артилерійського тягача. Для переведення гармати з похідного в бойове положення обслузі потрібна 1 хвилина, навпаки — 2 хвилини.

Бойове застосування

У Сухопутних військах ЗС СРСР застосовувався до кінця 1980-х (у період Афганської війни). Останньою військовою частиною, на озброєнні якої стояв комплекс С-60, був 990-й зенітний артилерійський полк (990-й зап) 201-ї мотострілецької дивізії. Зенітні батареї 990-го зап несли бойову охорону аеропорту м. Кундуз.

С-60 експортувався в багато країн світу та неодноразово застосовувався у воєнних конфліктах. Гармати цього комплексу широко використовувалися в системі ППО Північного В'єтнаму під час В'єтнамської війни, показавши високу ефективність при стрільбі по цілях на середніх висотах, а також арабськими державами (Єгипет, Сирія) та Іраком в арабо-ізраїльських конфліктах та ірано-іракській війні. Морально застаріла до кінця XX століття, С-60, в разі масованого застосування, все ще здатна знищити сучасний літак класу винищувач-бомбардувальник, що було продемонстровано під час війни в Перській затоці 1991 року, коли іракські обслуги з гармат цього комплексу зуміли збити кілька американських та британських літаків.

У Росії офіцерів-командирів обслуги випускали до 2007 року, незважаючи на те, що комплекс перебуває на консервації. У військах офіцери, підготовлені (переважно, в рамках військових кафедр) для обслуговування АЗП-57 комплексу С-60, для подальшого несення служби проходять перенавчання на інші види протиповітряного озброєння.

Російсько-українська війна

Певна кількість С-60 перебувала на озброєнні українських Сил оборони. Так, на початку травня 2022 року воїни Харківської бригади територіальної оборони опанували стрільбу із зенітно-артилерійського комплексу С-60. Зенітний артилерійський комплекс було встановлено на повнопривідну вантажівку КрАЗ-6322^[1]. З відео, яке ілюструє матеріал українських медіа, випливає, що гармата використовує боєприпаси іноземного виробництва, які Україна отримала як військову допомогу для боротьби з російськими окупантами.

Після розконсервації та ремонту деякі українські підприємства модернізують С-60 шляхом встановлення універсального блоку управління, який програмують для виконання певної низки команд. Блок управління керує електроприводами наведення гармати, котрі, після введення команди на пульт керування, автоматично наводять гармату на необхідний кут. Подібна система мінімізує час реакції та збільшує точність наведення, що в комплексі виводить ефективність модернізованої системи на новий рівень. Також Збройні сили України підвищують ефективність С-60, застосувуючи сучасні автоматизовані системи управління підрозділами (наприклад, бойової системи управління тактичної ланки «Кропива», яка була випробувана в реальних бойових умовах та призначена для автоматизації окремих завдань управління на рівні батальйону, роти, взводу та окремих одиниць техніки)^[2].

Технічні дані

• Тип зброї: одноствольна автоматична гармата;
• Калібр: 57 мм;
• Снаряд: 57 × 348 мм SR;
• Принцип дії: використанні енергії віддачі при короткому ході ствола;
• Довжина: 8,5 м;
• Довжина ствола: 4110 мм;
• Нарізи: 24 шт;
• Маса в бойовому положенні: 4,8 т;
• Зона обстрілу по дальності: 4000 м (оптичний приціл), 6000 м (радіолокаційний приціл);
• Зона обстрілу по висоті: 4000 м;
• Максимальна швидкість повітряної цілі: 300 м/с;
• Швидкострільність: 105—120 пострілів/хв;
• Практична швидкострільність: 70 пострілів/хв;
• Найбільший кут піднесення: 87°;
• Кут нахилу: -2°;
• Початкова швидкість снаряда: 1000 м/с;
• Вага вражаючої частини снаряда: 2,8 кг;
• Боєприпаси: ОТ, ОЗТ, БЗТ, БРТ;
• Обслуга: 6-8 осіб.

Модифікації

• АК-725: Морська артилерійська установка на базі гармати С-60. Прийнята на озброєння 1958 р.
• ЗСУ-57-2: Самохідна зенітна установка з двома гарматами С-60 (індекс установки С-68).
• Розглядався проект її використання в новій башті при модернізації танка ПТ-76^[3]

Оператори

Колишні

•  СРСР

Польща

Станом на початок 2021 року мала на озброєнні модернізовану версію радянської зенітної гармати С-60, що має назву S-60MB. Нова версія оснащена системою електричного приводу та цифровою системою взаємодії з командною машиною, що дозволяє здійснювати автоматичне наведення гармати на ціль^[6].

У березні 2021 року 8-й зенітний дивізіон ВМС Польщі на військових навчаннях здійснив денні та нічні стрільби з модернізованих 57-мм зенітних гармат С-60МВ та переносних зенітних ракетних комплексів^[6].

Галерея

• 
  Гармата із дроном на службі ЗСУ під час Російського вторгнення

Примітки

Література

• Шунков В. Н. Артилерія. — Мн.: Попурі, 2001. — 704 с.

Посилання

С-60 у сестринських Вікіпроєктах
	Файли у Вікісховищі?

• С-60 [Архівовано 10 жовтня 2013 у Wayback Machine.] на сайті «Вісник ППО»

п о р Ракетне та артилерійське озброєння Сил оборони України Міномети 2Б11 2Б9 «Васильок» 2Б14 «Піднос» 2С12 «Сани» КБА-118 М60-16 «Камертон» КБА-48М УПІК-82 М120-15 «Молот» МП-120 Барс-8ММК БТР-3М2[1] LMP-2017[2] M60CMA[2] M224[2] 20N5[2] HM 16/HM 19[2] vz. 82 PRAM-L[2] 120 KRH 40[en] 120 KRH 92[2] Причіпні гармати і гаубиці Д-44[3] Д-48 МТ-12 М-46[2] Д-30* Д-20 2А36 «Гіацинт-Б» 2А65 «Мста-Б» 2Б16 «Нона-К»[4] M101[2] OTO Melara Mod 56[2] L118[2] M777[2] FH70[2] M114[2] САУ 2С1 «Гвоздика» 2С3 «Акація» 2С5 «Гіацинт-С» 2С7 «Піон» 2С9 «Нона» 2С19 «Мста-С» 2С22 «Богдана» 2С23 «Нона-СВК»[4] PzH 2000[2] M109[2] M2000 Zuzana[2] Dana[2] CAESAR[2] AHS Krab[2] РСЗВ БМ-21 «Град» БМ-27 «Ураган» БМ-30 «Смерч» 9К51М «Торнадо-Г»[4] Верба Буревій Вільха RM-70[2] TRG-230[2] M142 HIMARS[2] M270 MLRS[2] ТОС-1А «Солнцепьок»[4] Сівалка-ВМ8 Зенітна артилерія С-60[3] ЗУ-23-2 ЗСУ-23-4 2С6 «Тунгуска» Gepard[2] Безвідкатні гармати СПГ-9 Pvpj 1100[2] Танкові гармати Д-10Т[3] Д-56Т[ru][3] 2А46 КБА3 Гармати (гаубиці) САУ 2А31 2А33 2А37 2А44 2А51 2А64 Гармати бойових машин 2А28 2А42 (ЗТМ-2) 2А70 2А72 (ЗТМ-1) Снаряди DM121[2] M107[2] M795[2] M864[2] RAAMS[2] Керовані снаряди BONUS[2] M982 Excalibur[2] SMArt 155[2] Vulcano[2] Оперативно-тактичні ракети Точка-У MGM-140 ATACMS Block 1 (M39)  — зброя української розробки та/або виробництва * — в ЗСУ та НГУ ↑ дослідний зразок, на озброєння не прийнятий. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься. ↑ а б в г станом на 2019 рік знято з озброєння. ↑ а б в г трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься.

п о р Засоби ППО Сил оборони України Кулеметні установки ЗПУ-1 ЗПУ-2 ЗПУ-4 Viktor2 Зенітна артилерія Гармати ЗУ-23-2 С-60 КС-19 Bofors L70 Slinger Zastava M552 Zastava M752 СЗУ ЗСУ-23-4 Gepard2 Skynex2 ЗРГК Тунгуска Зенітні ракетні комплекси ПЗРК Ігла Ігла-1 Стріла-2 Стріла-3 FIM-92 Stinger Martlet2 Mistral2 Piorun2 RBS 702 Starstreak2 ЗРК Бук Куб Оса-АКМ РК-101 ‍ Стріла-10 Тор С-75 С-125 (С-125-2Д1‍) С-200 С-300 (В1; ПС; ПТ; ПМУ2) AN/TWQ-1 Avenger2 Crotale2 FrankenSAM‍ IRIS-T SLM2 MIM-23 Hawk2 MIM-104 Patriot2 NASAMS2 SAMP/T2 Skyguard2 Spada2 Stormer HVM2 VAMPIRE2 Зенітні ракети (прим.) AIM-7 Sparrow2 AIM-9 Sidewinder2 AIM-120 AMRAAM2 Aspide2 ASRAAM2 Aster2 IRIS-T2 RIM-7 Sea Sparrow2 Див. також Зенітні ракетні війська України мобільна вогнева група постачання засобів ППО Україні (з 2022) ‍ — зброя української розробки та/або виробництва 1 — перспективний комплекс, станом на 2023 на озброєння не прийнятий 2 — заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року інформація може змінюватись

Нормативний контроль Freebase: /m/02qy98c

Це незавершена стаття про артилерію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.