AGM-88 HARM
| AGM-88 HARM | |
|---|---|
 | |
| Тип | Протирадіолокаційна ракета |
| Походження | United States |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1985– |
| Оператори | U.S. and others |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Texas Instruments |
| Розроблено | 1983 |
| Виробник | Texas Instruments, Raytheon Corporation |
| Виготовлення | 1983– |
| Характеристики | |
| Вага | 355 кг |
| Довжина | 4.1 м |
| Діаметр | 254 мм |
| Вага боєголовки | 66 кг |
Механізм детонації | FMU-111/B laser proximity fuze |
| | |
| Двигун | Ракетний двигун Thiokol |
| Розмах крил | 1.1 м |
| Паливо | тверде ракетне паливо |
Операційна дальність | 111 км |
| Швидкість | 2280 км/год (Mach 1.84) |
Система наведення | пасивне радіонаведення, GPS |
Пускова платформа | F-4G, EA-6B, F-15E, F-16, F/A-18, EA-18G, Tornado IDS/ECR, Eurofighter Typhoon, F-35, МіГ-29, Су-27 |
| | |
 AGM-88 HARM у Вікісховищі | |
AGM-88 HARM (англ. High-speed Anti-Radar Missile) — американська високошвидкісна протирадіолокаційна ракета, з дальністю понад 100 км і до 300 км залежно від модифікацій та умов застосування.
Розроблена як заміна ракетам AGM-45 Shrike. Здатна наводитися на високочастотні РЛС. Менш вразлива до традиційних видів перешкод, типу вимикання РЛС при виявленні запуску ракети. Ракета HARM обчислює розташування цілі і здатна її вразити, навіть якщо РЛС була вимкнена.
Ці ракети, прийняті на озброєння в 1983 році, вже через три роки використовувалися під час операції проти Лівії. Ракети AGM-88 широко застосовувалися і під час війни в Перській затоці.
Ними оснащують літаки A-6 Intruder, F-4 Phantom II, F-16 Fighting Falcon, F/A-18 Hornet, F-111 Aardvark, Panavia Tornado, а з 2022 року МіГ-29 і Су-27).
Останні модифікації призначені для ураження РЛС зі зміною робочих частот.
AGM-88E AARGM
На базі протирадіолокаційних ракети AGM-88 HARM компанії «Рейтеон» розроблена удосконалена протирадіолокаційна керована ракета (ПРЛР) AGM-88E AARGM (Advanced Anti-Radiation Guided Missile) компаніями «Алліант Техсистемз» (ATK) і MBDA у співпраці з ВМС США і ВПС Італії.
Командування авіаційних систем ВМС США, відповідальне за управління розробкою, схвалила початок дрібносерійного виробництва AGM-88E AARGM в жовтні 2008 року.
AGM-88E AARGM є надзвуковою ракетою середньої дальності авіаційного базування. AARGM здатна долати засоби протидії, які були розроблені потенційними противниками США з моменту прийняття на озброєння високошвидкісних протирадіолокаційних ракети HARM в 1980-х рр..
ПРЛР застосовуватиметься винищувачами FA-18C/D, FA-18E/F, EA-18G, а також літаками «Торнадо» версії розвідки/РЕБ ВПС Італії.
AGM-88G AARGM-ER
Ракета AARGM-ER (AGM-88G) є глибокою модернізацією AARGM (AGM-88E)[1].
Розробка комплексу розпочалася у 2016 році, у 2020 році ВМФ США видав перший контракт на виробництво нової протирадіолокаційної ракети. Перший випробувальний пуск було здійснено 19 липня 2021 року з борту F/A-18F «Super Hornet»[1].
Паралельно з розробкою протирадіолокаційної ракети повітряного базування AARGM-ER ведеться активна робота з її використання в проєкті SLAARGM (Surface-Launched AARGM), що передбачає розробку варіанта багатоцільової ракети наземного пуску[1].
Система управління AGM-88G включає інерційну систему, систему навігації GPS та активно-пасивну радіолокаційну головку самонаведення (РГС) WGU-48/B з активним датчиком міліметрового Ka-діапазону (частота від 26,5 до 35 ГГц)[1].
В активно-пасивній РГС WGU-48/B застосовані алгоритми розпізнавання та аналізу цілей, що забезпечує ураження не тільки цілей, що випромінюють, а й радіоконтрастних цілей типу: надводних кораблів різного класу, пускових установок зенітно-ракетних комплексів та іншого обладнання систем ППО[1].
AARGM-ER обладнана осколково-фугасною бойовою частиною WAU-7/B, яка вже використана на попередніх моделях ракети. Вага бойової частини — 70 кг. Бойова частина містить 12845 уражаючих елементів, виконаних з вольфраму та модернізований заряд вибухової речовини, що забезпечує велику уражаючу здатність. Бойова частина забезпечує пробиття металевого листа товщиною 12,7 мм або броньованої пластини товщиною 6,35 мм з відстані до 6 метрів[1].
Оператори
Австралія
ВМС США і компанія ATK мають намір поставити ПРЛР AGM-88 ВПС Австралії в 2015 році — до початку льотних випробувань EA-18G. Міноборони Австралії оголосив про рішення придбати 12 літаків РЕБ «Гроулер» у 2012 році[2].
Тайвань
В квітні 2021 року стало відомо про внесення доповнень в наявний контракт в рамках програми Peace Phoenix Rising 2 (PPR2) військово-повітряних сил республіки Китай. Компанія Lockheed Martin отримала $188 млн на розробку та постачання автоматичної системи попередження зіткнення з Землею та ракет AGM-88 HARM а також модернізацію низку інших електронних систем літаків F-16 Block 20[3].
Україна
Українські військові інженери за допомогою американських фахівців змогли інтегрувати протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM до арсеналу літаків МіГ-29. Завдяки цьому українські льотчики успішно вражають російські РЛС[4].
7 серпня 2022 під час російського вторгнення на російських позиціях (імовірно, ППО) були знайдені уламки ракети[5] версії D, яка може наводитись за GPS, тобто, працює навіть при вимиканні ворожої РЛС[6][7]. Наступного дня Пентагон підтвердив постачання Україні даних ракет[8].
30 серпня командування Повітряних сил ЗСУ опублікувало відео бойової роботи льотчика МіГ-29, на якому, серед іншого, в кадр потрапили підвішені ракети AGM-88 та їх пуски в польоті[9][10][11].
На початку вересня 2022 року були поширені фотографії українського Су-27 з підвішеною парою протирадіолокаційних ракет AGM-88 HARM[12].
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е Northrop Grumman випробувала протирадіолокаційну ракету AARGM-ER. Мілітарний. 23 липня 2022.
- ↑ ВВС Австралии получат ПРЛР AGM-88E AARGM для самолетов РЭБ EA-18G «Гроулер». Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
- ↑ Min Cheol Gu (27 квітня 2021). Lockheed Martin to provide Taiwanese Air Force with improved AGM-88 missiles. Defence Blog. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
- ↑ Joseph Trevithick (19 серпня 2022). Ukrainian MiG-29s Are Firing AGM-88 Anti-Radiation Missiles. The War Zone. The Drive.
- ↑ Позиції ППО росіян почали уражати американські ракети AGM-88 - Мілітарний. web.archive.org. 7 серпня 2022. Архів оригіналу за 7 серпня 2022. Процитовано 9 серпня 2022.
- ↑ Як американці підвісили ракети AGM-88 HARM на українські винищувачі?. Mortis Aeterna.
- ↑ Twitter. web.archive.org. 9 серпня 2022. Архів оригіналу за 9 серпня 2022. Процитовано 9 серпня 2022.
- ↑ Liebermann, Oren (8 серпня 2022). Pentagon acknowledges sending previously undisclosed anti-radar missiles to Ukraine (англ.). CNN. Процитовано 9 серпня 2022.
- ↑ https://twitter.com/KpsZSU/status/1564531365600690176 [голе посилання]
- ↑ David Cenciotti (30 серпня 2022). First Footage Of Ukrainian MiG-29 Firing US-delivered Anti-Radiation Missiles Emerges. The Aviationist.
- ↑ ПС ЗСУ показали застосування HARM з МиГ-29. Мілітарний. 30 серпня 2022.
- ↑ Thomas Newdick (9 вересня 2022). Ukraine’s Su-27s Appear To Be Wielding Anti-Radiation Missiles Now Too. The War Zone. The Drive.
 | Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
