5.8×21mm DAP92 |
---|
Тип набою: | PDW |
---|
Країна-виробник: | КНР |
---|
Було використано: | КНР |
---|
Історія виробництва: |
---|
Конструктор: | Norinco |
---|
Час створення: | 1994 |
---|
Характеристики |
---|
Тип гільзи | Безфланцева, пляшкоподібна[2] |
---|
Діаметр кулі, мм: | 6.00 [1] |
---|
Діаметр шиї гільзи, мм: | 6,57 in (167 mm) |
---|
Діаметр плеча гільзи, мм: | 7,77 in (197 mm) |
---|
Діаметр фланця гільзи, мм: | 7,97 in (202 mm) |
---|
Товщина фланця гільзи, мм: | 1,13 in (29 mm) |
---|
Довжина гільзи, мм: | 21,00 in (533 mm) |
---|
Довжина набою, мм: | 32,50 in (826 mm) |
---|
Балістичні властивості |
Вага/тип кулі | Швидкість | Енергія | 45 gr (3 g) Бронебійна | 1 574 ft/s (480 m/s) | 247 ft·lbf (335 Дж) | |
Набій 5.8×21 мм є бронебійним набоєм китайського виробництва.
Набій було створено для заміни набою 7,62×25 мм ТТ–який використовували НВАК, який викликав такі ж рани як і набій 9×19 мм Parabellum.[3] Цей набій було розроблено стандартним і дозвуковим.[2] Пістолет QSZ-92 та пістолет-кулемет QCW-05 Type 05 випускалися як під цей калібр так і під набій 9×19 мм Парабелум.[4][5]
Набій 5,8×21 мм трохи потужніший за західні зразки, такі як 5,7 × 28 мм та 4,6 × 30 мм. Він мав кулю зі сталевою оболонкою вагою 3 g (46 gr) з дуловою швидкістю 530 m/s (1 700 ft/s) та дуловою енергією 420 Дж (310 ft·lb) при стрільбі з пістолета-кулемета. Куля може пробити сталевий шолом товщиною 1,3 mm (0,051 in) та 50 mm (2,0 in) соснової дошки на дистанції 100 метрів.[6]
Див. також
Примітки
- ↑ Handgunsmag.com [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. Retrieved 3 April 2013.
- ↑ а б 5.8x21 / MUNICION.ORG. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 23 березня 2012.
- ↑ Fortier, David M. (24 вересня 2010). Military Ammo Today. Guns & Ammo. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 25 вересня 2012.
- ↑ Popenker, Maxim. Modern Firearms - QSZ-92 pistol. World Guns. Архів оригіналу за 7 грудня 2010. Процитовано 25 вересня 2012.
- ↑ Popenker, Maxim. Modern Firearms - Type 05 submachine gun. World Guns. Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 25 вересня 2012.
- ↑ Where Next For PDWs? by Anthony G Williams. Архів оригіналу за 14 липень 2014. Процитовано 26 травень 2016.