Сандоми́рське воєво́дство (лат. Palatinatus Sandomirensis, пол. Województwo sandomierskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало з 14 століття до 1795 року. Створене на основі земель Сандомирського князівства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Малопольща. Розташовувалося в південно-західній частині Речі Посполитої, на заході Малопольщі. Головне місто — Сандомир. Очолювалося сандомирськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Опатов. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 7 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&025726.076000025 726,76 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&0381623.&&&&00381 623 осіб. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу краю Західна Галичина Австрійської монархії.
Повіти
Примітки
- ↑ Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska. — s. 50.
Джерела
- Gloger, Zygmunt. Województwo Sandomierskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
- Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: 1886. — t.3.
|
---|
| Корона Королівства Польського | | |
---|
| | |
---|
| | |
---|
| | - Краківське воєводство
- у тому числі: Заторське князівство
- Освенцимське князівство
- Люблінське воєводство
- Сандомирське воєводство
|
---|
| | |
---|
| |
---|
| Велике князівство Литовське | |
---|
| Залежні та інші території | |
---|
|