Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище

Карта світу, де зеленим кольором позначено країни-учасниці конвенції, жовтим — країни-підписанти, а червоним — держави, які не підписали Конвенції

Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище[1] (англ. Environmental Modification Convention або ENMOD) — один з основних документів ООН, що забороняють його учасникам військове або будь-яке інше вороже використання засобів впливу на навколишнє середовище шляхом навмисного керування природними процесами для зміни динаміки, складу і структури Землі, включно з її біотою, літосферою, гідросферою, атмосферою або космічним простором[2].

Історія появи і суть

Розробку конвенції запущено з ініціативи СРСР, до підписання її відкрито 18 травня 1977, а чинності вона набула 5 жовтня 1978 року. За даними на середину 1997 року її учасниками стали 58 держав[2].

В рамках укладеної домовленості учасниці зобов'язуються співпрацювати в процесах обміну науково-технічною інформацією про роботи в галузі творчого впливу на природу і мирного використання навколишнього середовища. Конвенція не чинить перешкод впливу на природні процеси з творчою метою, проте вона передбачає низку суворих заходів щодо забезпечення жорсткого дотримання її положень усіма державами-учасницями[2]. За наявності інформації про порушення положень Конвенції будь-яка держава має право звернутися зі скаргою прямо в Раду Безпеки ООН. Крім цього, будь-яка країна-учасниця має право направити Генеральному секретарю ООН офіційний запит про скликання Консультативного комітету експертів, який має зібратися не пізніше, ніж через місяць для з'ясування та оцінення фактичних обставин сумнівних явищ у навколишньому середовищі.

Термін дії угод Конвенції не обмежений, вона є відкритим документом, тобто кожна держава має право в будь-який час самостійно до неї приєднатися. Її текст складається з преамбули, десяти статей і Додатку[2].

Див. також

Примітки

  1. Конвенція про заборону військового або будь-якого ворожого використання засобів впливу на природне середовище. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. а б в г Конвенция о запрещении военного или любого иного враждебного использования средств воздействия на природную среду // Военная энциклопедия / Грачёв П. С. — Москва : Военное издательство, 1999. — Т. 4. — С. 136. — ISBN 5-203-01876-6.

Додаткова література

  • Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключённых СССР с иностранными государствами. — Москва : Вып. 34, 1980. — С. 437-440.
  • Рогозин Д. Конвенция о запрещении военного или любого иного враждебного использования средств воздействия на природную среду. Словарь-справочник «Война и мир в терминах и определениях» (рос.). Информационный сайт voina-i-mir.ru. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 15 жовтня 2016.

Посилання

  • История «Конвенции о запрещении военного или любого иного враждебного использования средств воздействия на природную среду» на сайте ООН (PDF) (рос.). UN Office of Legal Affairs. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2021. Процитовано 14 жовтня 2016.
  • «Конвенция о запрещении военного или любого иного враждебного использования средств воздействия на природную среду» на сайте ООН. UN Treaty Series, Vol. 1108, I-17119 (рос.). Официальный сайт ООН. Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 14 жовтня 2016.
  • «Конвенция о запрещении военного или любого иного враждебного использования средств воздействия на природную среду» на сайте Международного Красного креста (рос.). Официальный сайт Международного Красного Креста. 27 жовтня 2004. Процитовано 14 жовтня 2016.
  • К 25-летию КОНВЕНЦИИ О ЗАПРЕЩЕНИИ ВОЕННОГО ИЛИ ЛЮБОГО ИНОГО ВРАЖДЕБНОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СРЕДСТВ ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ПРИРОДНУЮ СРЕДУ (рос.). Официальный сайт Министерства иностранных дел Российской Федерации. 25 травня 2002. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 14 жовтня 2016.