Збірна Ірландії з футболу (1882—1950)

Ірландія
Асоціація	Ірландська футбольна асоціація
Найбільше виступів	Елайша Скотт (31)
Найкращий бомбардир	Біллі Гіллеспі (12) Джо Бембрік (12)
Домашня Виїзна
Перший матч Ірландія 0:13  Англія (Белфаст, 18 лютого 1882)
Останній матч
Найбільша перемога Ірландія 7:0  Уельс (Белфаст, 1 лютого 1930)
Найбільша поразка Ірландія 0:13  Англія (Белфаст, 18 лютого 1882)
Чемпіонат світу
Виступів	0
Найвище досягнення
Домашній чемпіонат Великої Британії
Виступів	56 (вперше у 1884)
Найвище досягнення	Переможці (1914)

Збірна Ірландії з футболу (англ. Ireland national football team) представляла Ірландію у футбольних матчах на Домашньому чемпіонаті Великої Британії та в товариських зустрічах у 1882—1950.

Сучасна збірна Північної Ірландії вважається правонаступницею цієї оригінальної збірної Ірландії і продовжує керуватись Ірландською футбольною асоціацією.

Історія

Заснована 1882 року, вона стала четвертою найстарішою національною збірною у світі. Керівним органом збірної стала Ірландська футбольна асоціація (ІФА). Збірна виграла Домашній чемпіонат Британії в 1914 році, а в 1903 році розділила перемогу в турнірі зі збірними Англії й Шотландії.

У 1911 році Ірландська футбольна асоціація стала членом ФІФА

Після поділу Ірландії в 1920-ті роки, ІФА контролювала лише футбольні клуби з Північної Ірландії, проте могла викликати в збірну гравців з усіх частин Ірландії. Клуби іншої частини острова контролювала створена 1923 року повністю незалежна Футбольна асоціація Ірландії із власною збірною Республіки Ірландії, яка теж могла викликати під свої прапори футболістів з усієї території острова.

Основна	Виїзна
Форма до 1930 року

Зростання напруженості у відносинах між футбольними організаціями Британії та ФІФА призвело до виходу всіх британських збірних зі складу останньої в 1928 році. Британські збірні знову повернулися до ФІФА лише 1946 року, в результаті чого Ірландія не брала участі у чемпіонатах світу аж до 1950 року, у кваліфікації до якого відразу чотири футболісти — Редж Раян, Деві Велш, Кон Мартін і Том Ахерн — грали одночасно за дві різні команди.

Такого у ФІФА надалі допустити не могли, тому вже 1950 року організація дозволила ІФА викликати до збірної футболістів лише з території Північної Ірландії, а сама збірна з 1953 року стала називатися збірна Північної Ірландії. Іншу територію острова стала контролювати Футбольна асоціація Ірландії і теж отримала право викликати гравців лише зі своєї частини острова.

Досягнення

• Домашній чемпіонат Великої Британії
  • Перемога: 1 (1914)
  • Розділена перемога: 1 (1903)
  • Друге місце: 5 (1904, 1926, 1928, 1938, 1947)

Статистика

Чемпіонат світу

• 1930, 1934, 1938 — не брала участі
• 1950 — не пройшла кваліфікацію

Гравці

Найбільше матчів провели:

31 — Елайша Скотт^[en]

30 — Олферт Стенфілд

27 — Боб Мілн^[en]

26 — Самуель Торранс^[it]

25 — Біллі Гіллеспі^[en]

25 — Біллі Скотт^[en]

24 — Джек Піден^[en]

23 — Білл Лейсі^[en]

23 — Джек Джонс^[1][2]

21 — Джонні Дарлінг^[3][4]

21 — Берті Фултон^[en]

20 — Вел Гарріс^[en]

Примітки

Посилання

• Сайт Ірландської футбольної асоціації [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
• IFFHS
  • Матчі збірної у 1882—1900 роках [Архівовано 2 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.) ^{[недоступне посилання]}
  • Матчі збірної у 1901—1910 роках [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.) ^{[недоступне посилання]}
  • Матчі збірної у 1911—1920 роках [Архівовано 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.) ^{[недоступне посилання]}
• RSSSF
  • Матчі збірної Ірландії [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про футбольну збірну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.